В даній магістерській роботі ми охарактеризували та проаналізували теоретично-правові основи діяльності митних органів України у сфері регулювання ЗЕД підприємств, визначили основні пріоритетні напрямки митного регулювання ЗЕД і створенні у суспільному виробництві найсприятливіших умов для розвитку ефективної економіки, для широкого виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок, використавши для цього найновіші методи досліджень, кращий досвід передових високо розвинутих країн світу.

Внаслідок системного аналізу ролі Державної митної служби України в регулюванні ЗЕД підприємств можемо зробити певні висновки, а саме такі:

1.Зовнішньоекономічна діяльність включає такі види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

2.Кожна держава, Україна не виняток, провадячи свою зовнішньоекономічну політику, чітко розробляє стратегію розвитку, визначає галузеві пріоритети, впроваджує у практику заходи стимулювання експорту і захисту від іноземних конкурентів, орієнтуючись насамперед на задоволення власних економічних інтересів.

3.Залежно від критеріїв поділу існують такі методи впливу держави на зовнішньоекономічні стосунки через систему митно-тарифного регулювання, як адміністративні, економічні та правові.

4.Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

5.Головна мета митно-тарифного регулювання - встановлення ставок мита на такому рівні, який максимально сприятиме надходженню коштів до Державного бюджету і в той же час стримувати ввезення на український ринок товарів, що у достатній кількості виробляються або можуть вироблятися національними товаровиробниками.

6.Нетарифне регулювання – це один із заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Одним з основних заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є ліцензування і квотування товарів (робіт, послуг), реєстрація зовнішньоекономічних контрактів, а також дозволи міністерств та відомств, уповноважених видавати такі дозволи на відповідні товари (роботи, послуги).

7.Основу системи митного оподаткування становлять митні платежі, під якими розуміють ті види податків та зборів, які нараховуються в установленому порядку при переміщенні через митний кордон країни товарів та інших предметів під контролем митних служб.

8.Відповідно до вимог митних правил суб’єкти ЗЕД несуть відповідальність за порушення митного законодавства. Дані можуть класифікуватися митними органами у двох напрямках: як контрабанда та як порушення митних правил.

9.Необхідно здійснити комплекс заходів щодо адаптації національного митного законодавства до вимог системи ГАТТ/СОТ, послідовно проводячи роботу з приєднання України до найважливіших міжнародних митних конвенцій.

10. Аналіз існуючої в Україні системи митних ставок свідчить, що досягнення уніфікації структури митних тарифів неможливе у короткостроковому періоді - тому вона повинна розглядатися як довгострокова перспективна ціль, якої можна досягнути поетапно.

На основі проведених нами досліджень, вважаємо за необхідне:

1. Зменшити документальний тиск. Для цього треба відмінити ряд наказів і різних підзаконних актів. У роботі по врегулюванню ЗЕД керуватись тільки чинними законами України. Необхідно також зменшити тиск контролюючих заходів, створити умови, які зацікавили б самі підприємства дотримуватись чинного законодавства.

2. Відмовитись від системних перевірок, якщо немає достатньо обґрунтованих підозр у порушенні підприємством чинного законодавства. Уніфікувати митні процедури та технології контролю на кордоні та всередині держави для створення простих та ефективних операцій митного контролю, які базуються на аналізі ризиків та технологіях вибіркового контролю, в портах, аеропортах, на державному кордоні та всередині країни, які б спрощували митне оформлення потоку легальних товарів, забезпечуючи в той же час збирання податків та соціальний захист своїх та іноземних підприємств.

3. Для належної реалізації повноважень митних органів у сфері регулювання ЗЕД необхідно удосконалити митне законодавство з урахуванням передового досвіду та міжнародних стандартів боротьби з контрабандою й іншими порушеннями митних правил та надати митним органам України статусу правоохоронних, що дозволить митним органам використовувати повноваження, надані законодавством органам МВС, СБУ, прикордонних військ, особливо ті, що пов’язані зі здійсненням оперативно-розшукових заходів. Вищевказані переваги дадуть можливість митній службі здійснювати митний контроль більш ефективно.

4. Абзац 2 п.21 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2000р. № 1203 привести відповідно до вимог абзацу 2 ст. 137 Митного Кодексу України, подавши його у такій редакції: «Згідно із типовою технологічною схемою керівниками служб і підприємств, на території яких розміщено пункти пропуску та керівниками митного органу і органу охорони державного кордону України, затверджуються відповідні технологічні схеми для конкретних пунктів пропуску».

5. Ввести дисциплінарний статут. В роботі Державної митної служби України не вистачає дисциплінарного статуту, який дозволив би відсторонювати тих, хто порушує закон. Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов’язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Даний статут підготовлений і знаходиться на розгляді в Верховній Раді.

6. Створити на кордонах «зелені коридори» і не тільки на боці України, але і на боці суміжної держави щоб люди без багажу перетинали кордон за спрощеною системою огляду. Збільшити кількість поліс для пропуску автотранспорту. Встановити технічні засоби, які дозволять поставити надійну перепону контрабанді. Це, приміром, сканери, що зчитуватимуть номери на ходу і фіксуватимуть інші показники. Інформація що зчитується буде передаватись на єдину електронну систему контролю і вноситись в базу даних, до якої будуть внесені всі власники машин, яких будь-коли впіймали на контрабанді.

7. Внести зміни до механізму відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за експорт товарів. Практика свідчить: у межах чинного законодавства заходи адміністративного та силового впливу неефективні, оскільки операції зі штучного збільшення вартості товару та подальшого його експорту за кордон на кожному окремо взятому етапі цілком легальні. Це не стосується випадків, коли під виглядом обладнання з високою вартістю реально вивозяться інші предмети. Вивезення товарів за завищеною вартістю з метою незаконного відшкодування ПДВ завдає великих збитків держбюджету. Тому, щоб змінити ситуацію на краще, необхідно внести поправки до чинного законодавства. Існуюча система перерахування внутрішнього ПДВ у державний бюджет у ціні товару робить зазначені схеми простими і привабливими. В результаті всі податкові зобов’язання зосереджуються на фіктивній структурі, яка за необхідності швидко ліквідується. Тому одним із головних завдань сьогодні є підготування дієвого механізму усунення такої прогалини в чинному законодавстві України.

Сьогодні в нашій державі існує динамічна, організована і досить ефективна митна служба, здатна вирішувати складні завдання, які ставить перед нею життя. Проте на досягнутому не можна зупинятись. На сучасному етапі суттєвим важелем подальшого розвитку нашої економіки повинно стати створення відповідних умов для підвищення обсягу зовнішньоторговельних операцій, що сприятиме і відносному збільшенню надходжень до державного бюджету.

Впровадження в практику діяльності митної служби України розробчих рекомендацій дасть можливість значно підвищити ефективність діяльності митниць у сфері регулювання ЗЕД, в період становлення правової держави і громадського суспільства в Україні, входження її до європейських та світових структур. Адже вони розроблені на основі сучасних наукових досягнень, власного досвіду, досвіду кращих працівників митної служби.

Митна служба як і державна служба в цілому потребує сьогодні впровадження радикальних науково-обгрунтованих змін, оновлень, нових законодавчих актів, найновіших світових методів наукової організації праці, використання досвіду передових країн світу.

Динаміка розвитку митної служби завжди була і буде в полі зору науковців, політиків, керівництва держави. Адже імпорт і експорт – це основа надходжень коштів для становлення сучасної, європейської високо розвинутої української держави, її процвітання.