У всьому різноманітті теорій і явищ живої практики американський менеджмент був і залишається найбільш потужною «управлінською цивілізацією». Його провідне значення в світі сьогодні є беззаперечним, а вплив на розвиток теорії, практики, а тим більше навчання управлінню найбільш великим. Немає потреби сліпо слідувати висновками американських теоретиків та рекомендаціями їх практиків, але знати їх ідеї, безумовно, необхідно.

В якості висновку найбільш реальним є виділення двох основних шкіл: школа "наукового менеджменту", основоположником якої був Ф. Тейлор, і школа "людських відносин", виникнення якої пов'язано з іменами Е. Мейо і Ф. Ротлісбергера. Полеміка між цими двома домінуючими концепціями, так само як і спроби синтезувати висунуті ними принципи, сприяли виникненню та розвитку нових течій. Школа "наукового менеджменту" була першим напрямком розвитку американської теорії управління та іменується як "класична" або "традиційна" школа, про виникнення якої йшлося трохи раніше.

Саме в американській моделі менеджменту виникає ідея стратегічного управління і планування в організації, не менш важлива думка про залучення працівників до управління - партисипативний менеджмент, саме в США вперше з'являються великі корпорації з найманими менеджерами, виникає і сама наука управління.

Американська модель менеджменту існує і вдосконалюється і до сих пір, використовується не тільки в Сполучених Штатах, але й у Європі та Японії. Багатий досвід американського менеджменту може бути врахований і використаний і в українському менеджменті.