Отже, «Майстер і Маргарита» – це роман у романі. Тут глави про московське життя кінця 20-х років переплітаються з главами роману, написаного Майстром, де переосмислюються біблійні події — суд Понтія Пілата і страта Ієшуа. «Московські» глави сатирично відображають псевдолітературну діяльність «Массоліта», москвичів, яких зіпсувало «квартирне питання», розгул чиновницької бюрократії, атмосферу взаємного стеження. Саме тут розігралася бісівська містерія під проводом Воланда.

Боротьба добра і зла - центральна тема у романі Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». У творі дні далекого минулого дуже тісно пов'язані з днями тогочасної Москви.

Добро в романі «Майстер і Маргарита» хоч і не абсолютне, але реальне. Інакше зображене в ньому зло: воно представлено як реальним, породженим державним ладом, і надприродне, біблійне. Воланд і його свита з'являються на сторінках роману з метою викрити зло реальне. Булгаков наділяє їхніми функціями суддів, щоб висміяти громадське життя, літературну атмосферу і показати відносність влади.

Отже, можна сказати, що останній і найвідоміший роман М.А.Булгакова «Майстер і Маргарита» пронизаний апокаліптичними мотивами.

Протистояння добра і зла, викладене ще в Біблії, завжди викликало інтерес у людей. цю проблему намагалися осмислити багато філософів, діячі церкви, поети і прозаїки. Особливий інтерес дана проблема викликала в людства в переломні епохи, коли відбувалося ламання старих підвалин, законів і порядків, а також у роки кривавих воєн, що часто асоціювалися у свідомості людей з картинами армагеддону, намальованими в Одкровенні святого Іоанна Богослова. Не стало виключенням і ХХ століття, що породило чимало складних і драматичних явищ у духовних пошуках суспільства. Апокаліптичні події цього сторіччя змусили звернутися до проблеми боротьбу добра зі злом багатьох письменників, у тому числі і М.Булгакова.

У результаті порівняльного аналізу Біблії, Євангелія з романом «Майстер і Маргарита» я прийшла до наступних висновків: у романі М.Булгакова осмислюється проблема боротьби добра зі злом, до якої письменник звертався протягом усього життя, розглядаючи дану проблему, М.Булгаков не завжди дотримував традиційних релігійних трактувань, переосмислюючи Біблію, письменник намагався знайти відповіді на «вічні», філософські питання (про зміст буття, про призначення людини, про боротьбу добра і зла, про любов і зрадництво).