Усі формальні організації в процесі діяльності використовують певні ресурси, які необхідні для випуску продукції або надання послуг. До ресурсів належать: люди (людські ресурси), капітал (фінансові ресурси), матеріали, технологія, інформація.

Найважливіша характеристика організації - її взаємо зв’язок із зовнішнім середовищем. Жодна організація не може існувати сама по собі. Вони повністю залежать від навколишнього світу, від зовнішнього середовища відносно як своїх ресурсів так і споживачів, користувачів тими результатами, яких вона намагається досягти.

Уява про значення зовнішнього оточення та необхідність враховувати сили зовнішні по відношенню до організації, з’явилась в управлінській думці в кінці 50-тих років. Це стало одним з найважливіших внесків системного підходу в науку управління, оскільки підкреслювалась необхідність для керівника розглядати свою організацію як цілісність, яка складається з взаємопов’язаних частин, в свою чергу пов’язаних з зв’язками із зовнішнім світом.

Термін "Зовнішнє середовище" включає економічні умови, споживачів, профспілки, урядові акті, законодавство, конкурентні організації, систему цінностей у суспільстві, громадську думку, техніку те технологію і інші фактори. Ці взаємозв’язані фактори чинять вплив на все, зо відбувається всередині організації. Наприклад, введення нової автоматичної технології може забезпечити організації переваги в конкуренції. Але, щоб використати цю нову технологію, організація вимушена шукати людей із певними навичками, а також із певними поглядами. Знайти потрібних фахівців буває досить складно. Якщо економічна кон’єктура підвищується та якщо існує конкуренція на ринку таких спеціалістів, організація може бути вимушена підняти заробітну плату, щоб заохотити цих спеціалістів до роботи. У процесі найму робітників, організація повинна дотримуватися державного законодавства, яке забороняє дискримінацію за віком, статтю, расою. Всі ці фактори постійно змінюються.

З кожним роком керівництво вимушене враховувати все більшу кількість зовнішнього середовища, які набувають глобального характеру. Організації повністю залежать від навколишнього середовища, яке, як правило, знаходиться поза впливом менеджера (керівника).

Сьогоднішні зміни в зовнішньому світі примусили звернути на зовнішнє середовище ще більшу увагу, ніж коли - не будь. Навіть якщо б зміни ці не були б настільки важливими, керівникам все одно б прийшлося враховувати середовище, оскільки організація як відкрита система залежить від зовнішнього світу у відношенні поставок ресурсів, енергії, кадрів, а також споживачів. Оскільки від керівництва залежить виживання організації, менеджер повинен вміти виявляти істотні факти в оточенні, які впливають на його організацію. Більш того, він повинен запропонувати слушні способи реагування на зовнішні впливи.

Щоб вижити та зберегти ефективність, організації змушені пристосовуватись до свого середовища, щоб у світі швидких змін, де виживають лише пристосовані, його організація не опинилася серед числа зниклих.

Позиції управління всередині організації в основному визначаються тим призначенням і тією роллю, які закликана реалізувати дана організація. У внутрішньо організаційному житті управління виграє роль координаційного початку, який формує та приводить у рух ресурси організації для досягнення нею своїх цілей. Менеджмент формує та змінює, коли це необхідно, внутрішнє середовище організації, яке представляє собою органічне поєднання таких складових, як структура, кадри, організаційна культура, та здійснює управління функціональними процесами, що проходять в організації.

В результаті проведених досліджень стану кондитерської промисловості в цілому і окремо на підприємстві харчової промисловості "Запорізька кондитерська фабрика" можна зробити висновок, що харчова промисловість, зокрема кондитерська галузь, в сучасних ринкових відносинах набули інтенсивного розвитку. Так, за останні роки спостерігається збільшення обсягів виробництва кондитерських виробів до 515 тис. т., що більше на 114 тис. т. В порівнянні з минулими роками. Значну роль у збільшенні виробництва і розширенні асортименту української кондитерської продукції зіграло різке збільшення обсягів експорту в Росію.

Кондитерська галузь з кожним роком стає все більш привабливою для іноземних інвесторів. Це означає не тільки вкладення іноземного капіталу в її розвиток, але й створення спільних підприємств, де у виробництві використовуватиметься українська сировина і де значну частину персоналу становитимуть українські фахівці.

Маркетингові дослідження показали, що на сьогоднішній день споживач може спостерігати великий обсяг асортименту кондитерських виробів. Це стало можливим завдяки технічним нововведенням, які проявляються у вигляді нових продуктів, технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва.

Згідно статистичним даним обсяг виробництва вітчизняних кондитерських виробів в майбутньому буде зростати. З урахуванням імпорту-експорту на внутрішньому ринку буде реалізовано більше 420 тис. т. Кондитерської продукції. Також планується виробництво 700 тис. т. Солодощів з урахуванням експортних постачань.