Отже, як ми зазначили у попередніх розділах та практичних завданнях, ми спостерігаємо стійкий зріст зовнішньої торгівлі Тайваню.

Тайвань зумів домогтися міжнародного економічного визнання, ви-йшовши по обсязі торгівлі на 14-е місце у світі (162 млрд. $) і заслуживши репутацію одного з найбільш динамічних партнерів. Острів займає 12-е місце у світі по експорті, що в 1992 р. склав 83 млрд. $. За структурою експорт на 95,5 % складається із промислової продукції. Найважливішими торговельни-ми партнерами Тайваню є США, Японія, Гонконг, ФРН, і КНР.

Міцне фінансове становище й пошук можливостей більше вигідного вкладення капіталу сприяли росту тайванських інвестицій за рубежем. З 1987 по 1992 р. Вони перевищили 19 млрд. $ - 9-е місце у світі й 2-е місце в АТР послу Японії, причому значні кошти направлялися в КНР. В 1992 р. Тайвань став третім за значенням інвестором у китайську економіку після Гонконгу й США, відтіснивши Японію на 4-е місце. В1987 - 1992 р. Тайваньськи капіта-ловкладення перевищили за деякими оцінками від 3 до 5 млрд. $.

Економічний розвиток Тайваню відбувався в складних зовнішньоеко-номічних умовах: дипломатична ізоляція, погроза військового нападу з мате-рика, що тільки що так явно встала перед мешканцями острова у вигляді за-пуску китайських ракет поблизу узбережжя Тайваню, торговельні тертя із провідними партнерами через ринки збуту. товарів, знизити на них тарифи й мита, підвищити курс національної валюти. Усього за 1986-88 рр. Курс ново-го тайванського долара піднявся стосовно американського $ більш ніж на 40 % - це колосальний удар за експортними цінами, що привів до закриття бага-тьох експортних виробництв.

Але й ці обставини не підрізали крила тайваньской економіці, що пе-реживає ще до того ж проблеми, пов'язані з ростом вартості робочої сили, і економічні кризи викликані воєнними діями в Перській затоці.