Власність визначає характер функціонування всієї системи виробни-чих відносин, цілі й мотиви розвитку виробництва.

Будь-які докорінні зміни в економічних відносинах повинні починатися з відповідних перетворень у відносинах власності.

Тобто, можна констатувати, ще власність - це ядро системи виробни-чих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, чим визначається її місце в системі виробничих відносин.

Розповсюдження прав власника на широкі верстви осіб найманої праці в сучасних указах набуває характеру загальноцивілізованої тенденції. Це безпо-середньо пов'язано з об'єктивною необхідністю подолання відчуження безпо-середнього виробника від засобів виробництва.

Все більшу роль у суспільному виробництві починає відігравати не ін-дивідуальна приватна, а колективна усуспільнена власність на засоби вироб-ництва, яка формується із заощаджень трудящих.

Іншою важливою зміною в сфері відносин власності на сучасному етапі розвитку ринкової економіки стало різке зростання значення державної влас-ності. Зумовлено це тим, що ринковий механізм не тільки не знімає, а ще більше загострює соціальні та екологічні проблеми, а також проблеми корис-тування колективними товарами та послугами.

Особливо зростає питома вага держави у виробничій і соціальній інфраструктурах (на відміну від України, де держава в цих сферах здає од-ну позицію за другою приватному капіталу та сумнівним фондам), де дер-жавна власність відіграє, безумовно, провідну роль.

Перехід до колективних форм власності, а також різке зростання обсягу й питомої ваги державної власності мають важливе значення для функ-ціонування всього капіталістичного господарського механізму тому, що в ра-мках цих процесів капітал як власність і капітал як функція розділилися. Стосовно сучасного капіталістичного господарювання це означає, що процес прийняття господарських рішень переходить від власників капіталу до тих, хто безпосередньо керує підприємством.

Щоб уникнути надмірного одержавлення економіки з усіма її негативни-ми наслідками, Україна повинна провести роздержавлення власності, тобто перейти від переважно державної власності до змішаної економіки (багато-укладної), де рівноправними виступають всі форми власності.