Досвiд розвинутих суспiльств свiдчить, що основою консенсусу iнтересiв i цiнностей не тiльки великих (впливових), а й малих соцiальних груп, життє-здатностi саморегульованої системи є вартiснi вiдносини, якi вiдображають i поєднують соцiальнi, економiчнi та полiтичнi iнтереси рiзних самодiяльних груп.

Кінцевим результатом економічної діяльності суспільства є суспільний продукт. До його складу входять різноманітні матеріальні і нематеріальні блага та послуги, які створюються в різних сферах і галузях суспільного виробницт-ва.

Особливiсть ситуацiї, яка складається сьогоднi в Українськiй державi, по-лягає в тому, що певнi соцiальнi групи опановують ефективну економiчну по-ведiнку набагато швидше, нiж iншi, i, як наслiдок, вириваються на оперативний економiчний простiр. За цих обставин постає питання про порiвняння соцiального ефекту, який дає група, що вийшла вперед, з тими соцiальними та економiчними перевагами, якi вона одержує.

Оволодiння економiчною теорiєю є передумовою пiдвищення соцiальної активностi рiзних груп суспiльства, свiдомого господарювання, опанування су-часного економiчного мислення.

Суспільні відносини відіграють вирішальну роль у розвитку людини, то-му створення умов для реалізації здібностей усім людям - один з основополож-них принципів розвитку суспільства.