Конфуціанство - це основа всього китайського способу життя, принцип організації китайського суспільства, квінтесенція китайської цивілізації. У певному сенсі можна сказати, що саме завдяки конфуціанства з усім його культом стародавності й консерватизмом китайська держава і суспільство не тільки проіснувало понад дві тисячі років у майже не змінюється вигляді, але і придбало таку гігантську силу консервативної інерції, що революційний XX століття, начебто який покінчив з конфуціанством як офіційною ідеологією і активно розвінчаний цю доктрину, поки що далеко не вправі вважати себе переможцем всі висхідні до конфуціанства і живляться його соками консервативні традиції. Протягом двох з гаком тисяч років конфуціанство формувало розум і почуття китайців, впливало на їхні переконання, психологію, поведінку, мислення, мову, сприйняття, на їхній побут і уклад життя. У цьому сенсі конфуціанство не поступається жодній з великих релігій світу, а де в чому і перевершує їх. Конфуціанство помітно пофарбувало в свої тони всю національну культуру Китаю, національний характер його населення.

Таким чином, на відміну від даосизму конфуціанство зосереджується не на особистості, а на суспільстві. Суспільство і держава визнаються головними цінностями, через які набуває цінності й індивідуальне існування людини.