Сучасний період розвитку України в контексті обраної нами теми характеризується швидким розвитком інформаційних технологій. На сьогодні бібліотеки є не лише центрами доступу до інформації, а й кумуляторами власних ІР, обсяг котрих дедалі зростає. За складом і матеріальною конструкцією БФ стає синкретичним, де співіснують як традиційні види друкованої продукції, аудіо- та відеоресурсів, так і ЕР на мікроносіях, автоматизовані ІР (у вигляді БД, баз знань, гіпертекстових систем, електронних видань). Крім того, бібліотеки стали центрами доступу до світової мережі Інтернет, ІР котрої не є частиною їх власних фондів. За цих умов традиційні технології бібліотеки неминуче трансформуються. Однак сучасна бібліотечна практика в Україні значно відстає від темпів освоєння галузі нової діяльності, ще досі не сформульовані наукові засади і не опрацьовані бібліотечні технології, котрі дадуть змогу кваліфіковано здійснювати формування, зберігання і використання фонду ЕД. Ця проблема є однією з найактуальніших у сучасному бібліотекознавстві та документознавстві.

Аналіз зарубіжного та українського досвіду створення ІР і формування фондів під загальним поняттям ЕБ показав, що відсутній бібліотекознавчий підхід до формування фондів ЕР, відсутня і технологія опрацювання ЕР. Наявні ЕБ сформовані як банки даних, і поняття «бібліотека» в їх назві має умовний характер. Крім того, за змістом вони вузькотематичні, в переважній більшості мають меморіальний склад ЕД (зокрема, класичної літератури, пам'яток історії та культури тощо). Основна причина цього – невирішеність питань авторського права як у країнах світу, так і в Україні та відсутність професійного бібліотекознавчого підходу до формування фондів ЕД.

Для організації комплектування ЕБ надалі необхідно: вдосконалити державно-правову базу; розробити нормативне забезпечення; визначити єдині технологічні вимоги до представлення на комп'ютерних носіях наукової інформації для її наступного включення до фондів ЕБ із мінімальними додатковими трудовитратами. Форматне забезпечення ЕБ має задовільну нормативну базу. В практичному аспекті подані до ЕБ першоджерела зберігатимуться в тому ж форматі, в якому їх надаватимуть інтелектуальні власники (HTML-, PDF- чи іншому). Проблему лінгвістичного забезпечення ЕБ у процесі формування їх фондів доцільно вирішувати шляхом створення розширеного пошукового образу документа, що включатиме анотацію, реферат чи ключові фрагменти текстів у реферативні БД, котрі дозволять здійснювати пошук за будь-яким терміном реферату.