Отже, основні цілі германської моделі - повна зайнятість і рівність, що залежать від стабільності цін, економічного зростання і конкурентноздатності. Сполучення загальних рестриктивних заходів і активної політики на ринку праці розглядався як засіб поєднання повної зайнятості зі стабільністю цін. Загальна політика добробуту і профспілкова політика солідарності в області зарплатні - складові частини германської моделі. Модель розвивалася протягом кількох десятиліть і показала життєздатність ідей політики солідарності в галузі зарплатні, повної зайнятості без інфляції, активної політики на ринку праці. Які ж висновки з досвіду і досягнень германської моделі можна зробити?

1. Успіх Германії на ринку праці. Германія зберігала досить низьке безробіття в повоєнний період, у тому числі із середини 70-х років, коли серйозні структурні проблеми привели до масового безробіття в більшості розвинених капіталістичних країн.

2. Є певні досягнення й у тривалій боротьбі за рівність. Повна зайнятість сама по собі важливий фактор вирівнювання: суспільство з повною зайнятістю уникає розходжень у прибутках і життєвому рівні, що виникають із масового безробіття, оскільки довгострокове безробіття веде до втрат у прибутках. Політика солідарності в галузі зарплати прагне досягти рівної зарплати за рівну працю. Уряд використовує прогресивне оподатковування і систему великих державних послуг.

3. Менших успіхів Германія домоглася в інших галузях: ціни росли скоріше, ніж у більшості інших країн, ВВП збільшувався повільніше, ніж у ряді країн Західної Європи, продуктивність праці майже не росла. Падіння темпів зростання продуктивності праці - міжнародне явище, викликана, зокрема, поширенням сектора послуг, що менш здатний до раціоналізації. Деякою мірою несприятливий розвиток у Германії порозумівається великим державним сектором, що, по визначенні, не дає зростання продуктивності. Таким чином, інфляція і відносно скромний економічний зріст є певною ціною, сплаченою за повну зайнятість і політику рівності.

Найбільш слабким місцем моделі виявилася складність сполучення повної зайнятості і стабільності цін. Але до 80-х років ці труднощі не виявлялися у вигляді серйозної загрози моделі в цілому. Причини лежать в області політики. Уряд розумів необхідність більш сильної податкової політики, але не знайшло підтримки цьому.

Таким чином, германська модель виявилася під загрозою. Збереження в майбутньому двох основних цілей германської моделі - повної зайнятості і рівності -очевидно, зажадає нових методів, що повинні відповідати умовам. Лише час покаже, чи збережуться специфічні риси германської моделі - низьке безробіття, політика солідарності в області зарплатні, централізовані переговори по зарплатні, виключно великий державний сектор і відповідно важкий податковий тягар, або ж модель відповідала лише особливим умовам повоєнного періоду.