Війна Судного дня довела, що Армія оборони Ізраїлю зберегла свою перевагу над арабськими арміями як відносно бойових якостей своїх солдатів, так і у рівні військового мистецтва її командирів. Проте недооцінка сил супротивника і раптовість його нападу наклали свій відбиток на хід війни, особливо в її початковій стадії, коли натиск величезних мас бронетанкових і піхотних частин поставив ізраїльське командування перед складними військовими проблемами.

Відразу ж після війни деякі військові фахівці стверджували, що танк і літак втрачають своє минуле значення, але подальший ретельний аналіз показав неспроможність такого висновку. З військової точки зору, Ізраїль отримав найбільшу перемогу, але взаємини між наддержавами і економічна криза, викликана ембарго на нафту з боку арабських країн і різким підвищенням ціни на неї, нейтралізували значення цієї перемоги. Це відбилося навіть на політичній лінії таких традиційно дружніх Ізраїлю країн, як держави Західної Європи і Південної Америки, не дивлячись на те, що громадська думка в них як і раніше була на стороні Ізраїлю. Таким чином, зросла залежність Держави Ізраїль від США, що з свого боку підсилили спроби поліпшити відносини з арабськими країнами. Різкий перелом в уявленнях про ступінь військової переваги над арабами, тяготи економічного тягаря війни і утруднення в господарському житті, пов'язані з величезними витратами на озброєння, привели до бродіння в громадській думці Ізраїлю і до деяких зрушень у взаєминах між внутрішніми політичними силами. Рухи протесту, особливо в середовищі демобілізованих солдатів і офіцерів, підсилили опозиційні партії і привели кінець кінцем до відставки уряду Голди Меїр. Була призначена особлива слідча комісія, очолювана головою Верховного суду Ізраїлю Ш. Агранатом, якій було доручено з'ясувати причини невдач на початку війни. Комісія не розглядала питання про політичну відповідальність, а торкалася тільки військових аспектів. Звіт комісії поклав головну відповідальність на начальника генерального штабу Армії оборони Ізраїлю і деяких інших офіцерів. Під тиском громадської думки до нового уряду Іцхака Рабіна не увійшов колишній міністр оборони Моше Даян.

Війна Судного дня викликала хвилю солідарності з боку євреїв у всьому світі. В період війни посилився добровольчий рух, що надав дієву допомогу в різних областях господарства. Збори на користь Ізраїлю прийняли безпрецедентні розміри. Демонстрації солідарності з Ізраїлем відбулися в багатьох містах Америки і Західної Європи. В розпал війни число репатріантів з Радянського Союзу не тільки не скоротилося, але навіть виросло в порівнянні з тижнями, що передували їй. Війна Судного дня вкотре довела єдність єврейського народу і солідарність єврейської діаспори з Державою Ізраїль під час важких випробувань.