"Культура війни" - нова синтетична концепція, що розглядає трансформацію війни як соціокультурного феномену цивілізації в напрямку від "культури насилля" до "культури ненасилля". Інституціалізація поняття "культура війни" відбулася в середині 90-х років ХХ століття, термін вперше офіційно запроваджено в документах ООН і ЮНЕСКО, присвячених концепції та програмі "культура миру".

Культура миру – багатопланове поняття, яке виражає прагнення світового співтовариства зменшити кількість міжнародних конфліктів, пом’якшити їх гостроту шляхом змін у свідомості людей, замінивши культ сили та війни терпимістю і взаєморозумінням. Культура миру має стати невід’ємною складовою політичної культури, яка у свою чергу є частиною соціальної культури і, таким чином, загальної культури суспільства. Культура миру - миротворча концепція, ініційована, як і "культура війни", ООН і ЮНЕСКО в 90-ті роки ХХ століття і опрацьована в їх основних документах - Декларації про культуру миру, Програмі дій у галузі культури миру. Мета цієї концепції - сприяння глобальному рухові в напрямку швидкого переходу від культури насилля і війни до культури миру і ненасилля в третьому тисячолітті.

Перетворення "культури війни" на "культуру миру" - стратегічне завдання всієї світової спільноти на тривалу історичну перспективу. Воно передбачає відхід як суспільних інститутів, так і окремих громадян від цінностей, поглядів та форм поведінки, сформованих в умовах війни і насилля, їх переорієнтацією на цінності, погляди та форми поведінки, що відповідають ненасильницьким соціальним змінам, соціальній справедливості, культурі миру.