Всесвітня енциклопедія казок називає Шарля Перро найдобрішим казкарем в історії літератури. Дійсно, одна з багатьох заслуг Шарля Перро в тому, що він вперше створив справжні дитячі казки, - добрі та щасливі, - які поклали початок дитячої літератури, адже до нього спеціально для дітей ніхто не писав.

До «золотої колекції» його книжок увійшли «Кіт у чоботях», «Віслюкова Шкіра», «Синя Борода», «Спляча Красуня», «Хлопчик-Мізинчик», «Червона Шапочка», «Попелюшка».

Це одне з найвидатніших відкриттів, зроблених ним у світі Казки. Історії про сплячих красунь, малюсіньких та відважних синів, добрих падчериць і злих мачух розповідали не одне століття.

Казки Шарля Перро відкрили справжній “казковий рух” у світовій літературі. У них з’явились продовжувачі й наслідувачі.

Кожна з казок закінчується висновками, мораллю, певним уроком, який повинні були засвоїти її читачі і задля якого ця казка й писалася. Так, «Червона Шапочка» закінчувалася повчанням шляхетним дівчатам не довіряти облесливим словам кавалерів, адже вони дуже нагадують поради Вовка героїні казки. Урок «Попелюшки, або Соболевого черевичка» полягав у тому, що не треба бути манірною у поводженні з іншими людьми, необхідно бути щирою, як Попелюшка, тоді й щастя вас не омине.

Як соболевий черевичок Попелюшки «став» кришталевим — окрема історія. Добираючи особливо вишукане взуття для своєї героїні, Шарль Перро вирішив узути її в найкоштовніше в середньовічній Європі хутро, яке привозили з далекого, майже казкового для французів Сибіру. Соболеве хутро за тих часів у Франції називалося стародавнім словом, що за вимовою збігалося з іншим, яким називали скло, а також скляний чи кришталевий посуд. А оскільки видавці та й перекладачі казок Шарля Перро з кришталем спілкувалися частіше, ніж з рідкісним і майже небаченим соболевим хутром, то й примусили Попелюшку танцювати в кришталевих черевичках.

Шарль Перро є, мабуть, найвідомішим казкарем світу. Проте мало хто знає, що першу казку, яка принесла Перро справжню славу, він створив, коли йому виповнилося шістдесят дев’ять років.

Найбільша заслуга Шарля Перро полягає у тому, що він увів казку в літературу, адже до цього вона була жанром виключно народної творчості. Для нього казковий світ став спробою ідеалізації світу навколишнього, взаємин між людьми, спробою побачити диво у потоці буденності.

Якщо взяти будь-яке зібрання казок іноземних письменників, майже неодмінно там можна буде знайти казки Шарля Перро. І навряд це є випадковим. Власне, якби про авторство цих казок не нагадували так часто, то можна було б звикнути до думки, що вони народні. Але казки Шарля Перро — то не суцільна авторська вигадка. І Кіт у чоботях, і Червона Шапочка, і той же Хлопчик-Мізинчик — усі вони прийшли до нас з європейського фольклору. А майстерність Шарля Перро полягала в тому, щоб гарно обробити зібраний матеріал, і, як бачимо, він з цим завданням впорався відмінно. Живе його ім’я, живуть казки — і це чудово. Бо казки гарні — і зайвий раз переконувати в цьому нікого не потрібно.

Казки Перро користуються в Європі особливою популярністю. Незважаючи на свою трохи педантичну старофранцузьку грацію, вони заслуговують почесне місце в дитячій літературі. Вони веселі, цікаві, невимушені, не обтяжені ні зайвою мораллю, ні авторською претензією; у них ще відчувається віяння народної поезії, в якій вони народилися; у них є саме та суміш незрозуміло-чудесного і повсякчас простого, піднесеного й забавного, яке є відмітною ознакою справжнього казкового вимислу.