Отже, в об’єктивному розумінні авторське право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають у результаті створення і використання здобутків науки, літератури і мистецтва, а в суб’єктивному розумінні авторське право – це сукупність прав, що належать автору або його правонаступникам у зв’язку зі створенням і використанням здобутків науки, літератури і мистецтва.

Основним положенням авторського права є монопольне право автора на обнародування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином. Використання твору після обнародування підкоряється певним правилам. Автор, який володіє правами на свій твір, і твір або його правовласник користуються правовим захистом.

Беззаперечним фактом сьогодні є прояв масового інтересу до Інтернету. Значимість суспільних відносин, що виникають у зв'язку з його використанням, не викликає сумніву. Тому природно, що і юристи не залишають без уваги глобальну мережу.

Проблеми врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з використанням Інтернет, стають актуальними для України, однак зараз поки не доводиться говорити про вивченість цього напрямку, що формується у праві. На Україні не існує системних розробок, присвячених даній темі, публікуються лише окремі статті юристів, що зайнялися розробкою юридичного аспекту використання Інтернет.

Чинні правові режими не в змозі захистити авторське право у кіберпросторі такою ж мірою, як у матеріальному світі. Існують декілька чинників, що ускладнюють застосування авторсько-правового механізму в цій сфері. Головні з них такі: широке розповсюдження технологій швидкого і дешевого копіювання інформації; глобальний характер існуючих цифрових мереж, які не знають державних кордонів, дають змогу поширити твір (копії твору) серед мільйонів користувачів у всьому світі; існування серед широкого загалу думки, що некомерційне копіювання інформації в особистих цілях не є і не може бути протизаконним.

Існує кілька підходів до вирішення проблем, пов'язаних з порушенням авторського права безоплатними сайтами. Наприклад, такі:

1. Попередити володільця сайту про порушене ним авторське право і попросити припинити порушення шляхом зняття інформації з сайту (попередньо дізнавшись, з якого джерела він взяв цю інформацію-це може “вивести” на ще одного порушника).

2. Попередити володільця сайту про порушене ним авторське право і попросити позначити ім'я справжнього автора, або автора взагалі (якщо твір не підписаний).

3. Написати скаргу до суду, в якій оскаржити дії володільця сайту і просити суд прийняти рішення щодо припинення правопорушення шляхом закриття сайту.

У сучасних умовах користування Інтернетом є можливим копіювання і використання в особистих цілях будь-якого твору (в повному обсязі) практично необмеженою кількістю відвідувачів сайтів без згоди автора (право-власника) і без виплати авторської винагороди. Як результат має місце порушення інтересів суб'єктів авторського права. Заходами щодо поліпшення ситуації є відповідне попередження відвідувачів сайту про умови використання інформації та відповідальність за їх порушення; створення стандартних договірних умов контрактів між користувачами і провайдерами Інтернету.

Численні і різноманітні можливості Інтернету, його глобальний характер можуть використовуватися міжнародною комп'ютерною злочинністю, тож актуальним є питання про кримінальну відповідальність за порушення авторських прав у комп'ютерних мережах, її нормативну базу.

В Україні в даний час відсутні будь-які державні акти, що регулюють питання виникнення, експлуатації і розпорядження доменними іменами. Більш того, даний термін, як, у тім, і вся понятійна база мережі Інтернет, жодного разу не згадується в жодному законодавчому акті.

Для вирішення ряду проблем з охорони авторських прав в мережі Інтернет потрібно проводити постійне вдосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони інтелектуальної власності в Інтернеті, внесення змін та доповнень до відповідних кодексів України, що передбачають посилення відповідальності за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності з урахуванням необхідної боротьби з піратством, запровадження комплексного підходу до правової охорони авторських прав в мережі Інтернет.

Подолання незбалансованості національного законодавства і, зокрема, понятійного апарату має стати одним із пріоритетів у роботі з гармонізації законодавства України із положеннями міжнародних актів.